Твій Сміх
Nazva
3:23Сидить під тином, мов зозуля Та кукає або кричить Або тихесенько співає Та ніби коси розплітає А потім знов кудись пішла Ніхто не знає, де поділась Занапастилась, одуріла А що за дівчина була? Ми вкупочці колись росли Маленькими собі любились Хей-е-е-е-е, матері на нас дивились Говорили, що колись Одружимо їх Не вгадали Старі зараннє повмирали А ми малими розійшлись Та-а-а-а-а-а вже й не сходились ніколи Мене по волі і неволі Носило всюди, принесло На старість ледве і додому Веселеє колись Село І яр, і поле, і тополі І над криницею - верба Нагнулися, як та журба Далеко в самотній неволі Ставок, гребелька, і вітряк З-за гаю крилами махає І дуб зелений, мов козак З-за гаю вийшов та й гуляє