Фортуна

Нічний Київ, лампи горять,
Дороги темні, а серце співає.
Фортуна йде зі мною, мов старий брат,
І сміється там, де на мене чекають

Фортуна на дорозі, не кидай мене,
Тримай за руку, коли йду я сам.
Через зради, через холодні вулиці
Веди мене, мій друже,
До дому й тепла.

Карти лягають, як життя на столі,
І ставки високі, і серце тривожне.
Фортуна кидає, як вітер по морі,
Та я йду далі, бо шлях непростий.

Фортуна на дорозі, не кидай мене,
Тримай за руку, коли йду я сам.
Через зради, через холодні вулиці
Веди мене, мій друже,
До дому й тепла.

Тут і сльози, і сміх, і старі друзі,
Тут дороги ведуть до світла і до тіні.
Фортуно, залишайся, коли вітер дме,
Ти — моя удача, ти — моя стежина.

Фортуна на дорозі, не кидай мене,
Тримай за руку, коли йду я сам.
Через зради, через холодні вулиці
Веди мене, мій друже,
До дому й тепла.