Колисанка
Ніна Матвієнко
3:30О, розкошная Венеро Де нині гобзуєш? Ти, сердешний Купідоне Чаю глаз мій чуєш Прийди ко мні воскорі Утіши смутненьку Розвесели смутну тугу У моїм серденьку... Тужу ціло і вздихаю Ах, ні, умираю Когда тебе не видаю - Жива бить не чаю. Ні з бо даже в Вертограді Такового цвіта Красотою, добротою Зрить з самого літа Яко, друг мой прелюбезний В дні вже свою душу Полагаю із-за нього чаю Вмерти мушу... Сердешнії мої мислі Претворітесь в слова І скажіте миленькому: Серце мі готово. Готовоє серце моє Тя милий прийняти Ти бо єси моя радость О, самій зволь знати Назвала би тя, мой милий Соколом ясненьким Ілі паче ву у долі Цвіточком красненьким Найкрасніше, паче цвіта Єсть твоя природа Весь бо єси преізряден І чесного рода Зриш пречудно оченьками Аж серденько мліє Душа горить, серце болить Красная леліє Прийди ко мні опівночі Двері ті отверсті Да рученьки лобизаю І златії персні Утіш-потіш, не даш больше Сердешне тошніти Мимо тебе я не хошчу Іного іміти