Покоління 300
Ницо Потворно
3:21на вулиці дощ в мене мокрі черевики відчуваю я скоро їх викину це життя це доля як казала одна тьотя це доля судьби краплі води капають мені на чоло краплі води дощ це мокре хамло краплі води попадають мені в рот краплі води я кричу дощ я захлинаюся в тобі дощ вийшло сонце стало душно хтось відкрив віконце але так само душно сонце хоче мене вбити передозуванням вітаміну Д мені нема чим вкритись погода не поважає мене я страждаю навіть просто від ходьби як я говорив вже така моя доля судьби проміні сонця смалять мені чоло проміні сонця велике кругле хамло проміні сонця чому мені так не хватає дощуууу проміні сонця я кричу я кричу дощ