Як Ніколи
Океан Ельзи
4:31
Текст песни
Десь на набережній в Мукачеві Там де душу виймає сакура Влаштував би собі побачення Із собою з вісімдесятих я І спитав би у себе хлопчика Що побачив мене дорослого Чи хотів би він стати голосом Покоління тих, кому болить? Тих, хто не мовчить Я не хочу ніколи існувати Без імені Я не хочу ніколи засинати У камені Я нікому не буду віддавати Ім'я своє І тим, ким я був Тим я і є Тим, ким я був Десь у Львові на Драгоманова В паралельному з нами просторі Побалакав би під каштанами Із собою із дев'яностих я І спитав би у того підлітка Шо на мене спідлоба дивиться Чи хотів би він стати дзеркалом Покоління тих, кому болить? Тих, хто не мовчить Я не хочу ніколи існувати Без імені Я не хочу ніколи засинати У камені Я нікому не буду віддавати Ім'я своє Тим, ким я був Тим я і є Тим, ким я був Десь у скверику на Подолі я Видно здалека сяйво місячне Сів би випити під магнолію Із собою десь із двохтисячних І спитав би себе натхненного Шо не дуже уважно слухає Чи хотів би він стати пам'яттю Покоління тих, кому болить? Тих, хто не мовчить Я не хочу ніколи існувати Без імені Я не хочу ніколи засинати У камені Я нікому не буду віддавати Ім'я своє Тим, ким я був Тим я і є Тим, ким я був Тим я і є Покоління тих, кому болить Тих, хто не мовчить Ми не хочем ніколи існувати Без імені Ми не хочем ніколи засинати У камені Ми нікому не будем віддавати Ім'я своє Ті, ким були Тими і є Ті, ким були Тими і є Ті, ким були Тими і є Ті, ким були Тими і є
