Покохав Козак Ірину

Гомоніло літо
Голосом пташиним
Опадали квіти
З буйної шипшини
Вів козак до гаю дівчину Ірину

По зеленім плаю
Повз рясну долину
Вистилив стежину
Пелюстками ружі
І веде Ірину по зеленім лузі

Ти - моє серденько
Світле джерело
Промовляв тихенько
Ангел, божество

Ти - дівчина лада
Щастячко з гори
Ти - моя розрада
Крапелька роси

Ти - моя кохана
Сонце і світанок
Ти - моя жадана
Теплий літній ранок

Розмовляли двоє
А вона всміхалась
Гілочками хвої
Личко затуляла

Ти - моя кохана
Сонце і світанок
Ти - моя жадана
Теплий літній ранок

Розмовляли двоє
А вона всміхалась
Гілочками хвої
Личко затуляла

День спадав до ночі
Поволі догоряв
Він дивився в очі
Вуста цілував

Ти - моя кохана
Сонце і світанок
Ти - моя жадана
Теплий літній ранок

Вогник ваю тліє
Падає роса
Серце юне гріє
Плетена коса