Golovan

Збудувати тіло ніби мур, щоб берегло від буденних випробувань 
Прикрасити досвідом вікна у світ, буду як Микола Головань, 
Коли навколо все в сірах тонах, інструменти у руки і фарби давай 
Професія скульптор яскравих буднів позбавлених будь-яких переживань 
 
Сусіди наповнені тоннами міфів про те що ми варті лише кепкувань 
Поряд зі мною Атлант і Феміда, коли буде треба своїми руками я перепливу йордан, не раб вірувань сильну віру мав, свою міру знав, світ у долонях тримав чеканив у дворі свій творчий анклав 
 
Зобразити сміх чи страх під вірним кутом у вірних руках зможе навіть камінь 
Сила людини малює на горах картини що стануть лиш кращі з роками 
На моїй брамі не матюкались, історії щоб ви години втикали 
Праця людини з великим талантом, кажуть  Миколою звали 
 
(х2) 
Не ходи навколо, нумо в коло без умов 
міцними руками зобрази що звеш любов 
мати силу би камінням малювати без оков 
щоби інші із захопленням гляділи знов і знов 
 
діти так люблять блискуче камінння, виростуть будуть любити ще більше 
на шию, руки, чи може у вуха чим більше навішав тим більше крутіший 
краще би вкласти усе це у вічне що навіть у січні так само насичене 
в мізках тримати блискучі ідеї і знати що точно є справи намічені 
 
я і літом й восени буду наповнений прекрасним 
моє бачення красивого від темряви не гасне 
поки в інших пил на книгах розвиває сильну астму 
я пишу власні сторінки і йду далі одночасно 
 
може й бувало я вів себе злісно, посуд літав і хиталося крісло 
але як вмію ловити те русло спиняюся допоки череп не тріснув 
не можна робити красу ненависно, як втратив - змирися щоб серце не тисло 
сонце так само ж у небі зависло, значиться треба нести своє гасло 
 
мою оселю береже Мадона прямо на березі мокрого Стиру 
в мене у гостях Данило Братковський збирає вірші сміливі без упину 
моя фортеця Старий Луцьк, я ніколи не сам, мої твори - родина 
я син свого міста кожну хвилину мій батько Микита що родом з Волині 
 
(х2) 
Не ходи навколо, нумо в коло без умов 
міцними руками зобрази що звеш любов 
мати силу би камінням малювати без оков 
щоби інші із захопленням гляділи знов і знов