Гнів

У повітрі
Запах смерті
До якого майже звикли.
У очах лиш біль нестерпний.
Близькі люди наче стерті.

Ні сліз
Лиш гнів
Ні слів
Лиш гнів

Скільки сили змарнували!
Скільки страчено надій!
Лютий розпач.
Може б краще
Бездиханно спочивав би.
Спочивав би,
Та провина
Не моя що не загинув
Не загинув..

Чи у змозі
Ми забути
Все побачене й відчуте?
У дзвінкому безгомінні
Неминучі голосіння!
Голосіння