Тотожна

Плакала, попід вікнами ходила
Заглядала чи не вдома
Після дивного прощання, й так до рання

Змучилась говорити все на краще
І твоє життя пропаще
Вже нависло наді мною

Дай спокою, душа розквітає потроху
Зневіра світлом лікується
Живиться піснею моя душа
Поглинає

Очі милувалися нечесно
Прикидалися, що люблять
Я була твоя потреба, ні, не треба

Досить
Ошукав мене навмисно
Твоя інша живописна
Жити далі вже спроможна

Я тотожна душа розквітає потроху
Зневіра світлом лікується
Живиться піснею моя душа
Поглинає

Душа розквітає потроху
Зневіра світлом лікується
Живиться піснею моя душа
Наплужив
А тепер він журиться