Я Придумаю Світ

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому
Я придумаю час, щоб зустрітися з ним
Я придумаю ціль, і до неї дорогу
І терни на шляху, щоб був непростим

Я придумаю день, щоб встати зорею
Склавши мрії в торбину, подамся на схід
Я придумаю дощ і вогні над землею
Я ітиму крізь них, і зникатиме слід

Подорозі собі, я придумаю квітень
Буде справжня весна, потім випаде сніг
Я об себе спіткнусь, і впаду мов убитий
І залишусь відразу на сотні доріг

Я придумаю ніч, в ній гулятеме вітер
Спочиватиме попіл в холодних очах
Буде спокій і сум, і у небі Юпітер
Наді мною літатиме стомлений птах

Він мені розповість, що йти далі даремно
Де кінчається шлях, і спинився мій час
Там дорогу нову, хтось придумав для мене
Там усе не моє, і усе не для нас

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому
Я придумаю час, щоб зустрітися з ним
Там не буде мети, і до неї дороги
Там літатиме птах поряд з духом моїм