Салюти

Падали на мою душу порадами
В небі моєму давно не палали салюти
Палали салюти

Спогади скоро залишаться шрамами
В кожного - свої, напевно, на те ми і люди
На те ми і люди

Так мало потрібно мені, щоби знов опинитися серед думок
Як мені багато потрібно, щоб потім від цього всього відійти
Я звик, навіть коли погано, завжди всім казати, що в мене все ок
Хоч мозок кипить, як каструля, яку забули забрати з плити

Я ніби ціную усе що я маю, та хочеться більше іще
Та якщо це так, то чому я свій час витрачаю на всяке сміття?
І кожного разу, коли я так роблю, на серці моєму пече
Здається, я досі не знаю як жити життя

Падали на мою душу порадами
В небі моєму давно не палали салюти
Палали салюти

Спогади скоро залишаться шрамами
В кожного - свої, напевно, на те ми і люди
На те ми і люди

І сумніви знов піді мною розхитують ґрунт
Де розшукати ту кнопку ребут
Коли в мені знов спалахує бунт

Я іншого себе побачив вночі
Після опівночі серце кричатиме в воду
Усе про що вдень промовчить

Я все це сховаю, бо я чоловік
І все, що я роблю - лиш ще один метод
Який би мене від думок відволік

І знову пришвидшене серцебиття
Може, колись настане той день
Коли я зрозумію, як жити життя

Падали на мою душу порадами
В небі моєму давно не палали салюти
Палали салюти

Спогади, схоже, залишаться шрамами
В кожного - свої, напевно, на те ми і люди
На те ми і люди

Падали на мою душу порадами
В небі моєму давно не палали салюти
Палали салюти

Спогади, схоже, залишаться шрамами
В кожного - свої, напевно, на те ми і люди
На те ми і люди