Відображення

Піваха вже пуста
Випита до дна
Відкоркую іще одну
А потім іще одну

Я в улюблених штанах
Сігу стрельнула шпана
А потім іще одну
Потім іще одну

Повіки заплющені
Вітер огортає
Моє тіло як плющ
Зжимає плечі дужче
Впіздовує в дужки
Дерево - друг
Об нього я спрусь
Оскільки я тут сижу
Вичерпаю все в собі
Стер об асфальт
Вихід в астрал
Повітря, як шмаль

Бодай мені дістати
Що здавалось сакральним
Зі скляних очей
Фальшивий кришталь

На свому місці, ніби в кріслі автомобілю
Сьогодні на вечерю в мене пляшка "Опілля"
На фазенді одиноко, вона в власному світі
Сьогодні в ролі ковдри мій пропалений світер

На свому місці, ніби в кріслі автомобілю
Сьогодні на вечерю в мене пляшка "Опілля"
На фазенді одиноко, вона в власному світі
Сьогодні в ролі ковдри мій пропалений світер

Піваха вже пуста
Випита до дна
Відкоркую іще одну
А потім іще одну

Я в улюблених штанах
Сігу стрельнула шпана
А потім іще одну
Потім іще одну

Повіки заплющені

Моє тіло як плющ
Моє тіло як плющ
Повіки заплющені
Тіло як плющ
Як плющ
Як плющ

Маю що маю
Не знаю, чому я заліп
На клумбі вже не має квітів
Я поглядом піймаю свій дім

Маю що маю
Не знаю, чому я заліп
На клумбі вже не має квітів
Я поглядом піймаю свій дім, свій дім