Квітка

На краю землі зелений пишний сад
Звідти лине ніжний аромат троянд.
Господиня квітів - фея лісова
У саду у неї квітка чарівна.
У тієї квітки чари неземні
Володарю красу на вік дають вони
Фея від людей квітку ту ховає
Та за нею хлопець щодня спостерігає.
Хлопець проживав в сусідньому селі
Дівчину кохав страшнішу на землі
Недолік той він бачив, та його терпів
Бо її всім серцем дуже він любив.
Вирішив ту квітку він вночі зірвать
І своїй коханій її подарувать,
Щоб дала та квітка дівчині красу
"Я за всяку ціну її принесу!
Приспів:
Я вночі піду квітку принесу
Від душі, подарую я красу тобі!"
Квіткою тією фея дорожила
Але зберегти її так і не зуміла
Коли фея спала хлопець вліз у сад
Тихо викрав квітку, і поліз назад.
Квітку він приніс, дівчині віддав
І на дію чарів дивитися почав
Квітка страшну дівчину гарною зробила
Дівчина тепер йому проговорила
"Ти дурний
Тепер не треба ти мені
вас таких наївних повно на землі,
ти йди!
Будь-який тепер буде біля ніг..."
Пролунав вслід йому єхидний сміх.
"Ти йди... на-на-на....."