Порцелянові Очі

Так трагічно вродлива
Як відверто ти пишеш вночі
Так самотньо убила
Колір троянди, що дише в мені

Спинись
Я благаю, спинись
Подивись
Що ти зробила
Хіба це любов?

Порцелянові очі хочуть
Розбитися в такті я
Так невидимо звуки, Боже
Які в тебе руки

Ти
Губами, чорнилом
Так солодко вбила
Слово любов
Слово любов
Слово любов

Слово любов
Слово любов

Все це дуже конкретно
Що шептала ти мені на спині
Очі кажуть, що чемно
В'язницю з душею тримати в мені

Спинись
Я благаю, спинись
Подивись
Що ти зробила
Хіба це любов?

Порцелянові очі хочуть
Розбитися в такті я
Так невидимо звуки, Боже
Які в тебе руки

Ти
Губами, чорнилом
Так солодко вбила
Слово любов
Слово любов
Слово любов

Слово любов
Слово любов

(Спинись)
(Я благаю, спинись)
(Подивись)
(Що ти зробила)
(Хіба це любов?)