Самогоночка

Має цукор Україна.
Мені море по коліна,
Як горілку п'ємо з кумом,
То у клубі, то під клубом...
– Ти ж горілки нализався,
Та в болоті прокидався,
Коли ж я тебе знайшла,
То додому привела.

А само... само... самогоночка...
А завтра вранці зійде сонечко,
Будете з кумом напиватися,
А за сніданком – похмелятися.
– Як горілки я нап'юся,
То, до муру притулюся.
В калабані буду спати,
Чи в картоплі у Кіндрата...
– Прийшов п'яний ти додому,
Я чекала, з макогоном;
А ти ж заливаєш очі,
Зранку пив би, і – до ночі.

А само... само... самогоночка...
А ти дешевша за казьоночку, –
Як добре з кумом ми набралися,
Ми напилися й наспівалися.
– Голова болить до ранку,
Без чарки нема сніданку.
Ти не зраджуєш ніколи,
Ти смачніша за ром колу.
– Без горілки нема діла,
Самогон – велика сила.
Ти горілку любиш дуже,
Ти ж до неї не байдужий.

А, само... само... самогоночка...
А завтра вранці вийде сонечко.
Ти у кущах будеш валятися...
А зранку знову – похмелятися.
– Запалю собі цигарку
І візьму я в руки чарку.
– Знову з кумом ти бухаєш,
А казав, – мене кохаєш.
Самогонку дуже любим,
Знову, рідну, пити будем;
На хрестинах, на весіллі, –
Ну а завтра в нас похмілля.

А, само... само... самогоночка,
А ти ще краща за казьоночку.
Сьогодні з кумом ви набралися,
І напилися, й наспівалися.
В нас багата кожна хата
І у будні і у свята.
– Сало є і огірочки,
Сядем з кумом ми в садочку.
– Вам із кумом пити досить,
Бо ж кохання душа просить,
Скільки ж можна напиватись?!.
Йдемо, любий, вже кохатись.

А само... само... самогоночка,
А на світанку встане сонечко,
Сьогодні п'ємо і кохаємось,
А завтра вранці – похмеляємось.