Провесна

Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину,
Над водою гне з вербою
Червону калину.
На калині одиноке
Гніздечко гойдає,
А де ж дівся соловейко?
Не питай, не знає.

Приспів
Ой там на горі,
Дим да дим, 
там соловейко гніздо звив.


Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила.
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.

Приспів
Ой там на горі,
Дим да дим, 
Там соловейко гніздо звив. 
Там соловейко гніздо звив,
 Собі галочку запросив.

Рай, та й годі! А для кого? 
Для людей. А люде? 
Не хотять на його й глянуть, 
А глянуть — огудять. 
Треба кров'ю домальовать, 
Освітить пожаром,
Сонця мало, рясту мало, 
І багато хмари.

Приспів
Ой там на горі,
Дим да дим, 
Там соловейко гніздо звив. 
Там соловейко гніздо звив,
 Собі галочку запросив.