Давай

Коли все хилиться,
а місто дивиться на
комерційно-авангардні прямі.
А якщо вірити, або без приводу,
знайти себе у виноградному дні.
Відмова подружки, гранітна посмішка,
нейрони Швалба(?) атрофованим ділянкам.
Давай,
твоя пустота не краща і не гірша,
ніж крах в очах інших.

Ворожі мольфари наповнюють чашу.
Суша і море змішалися в кашу.
Минуле редагується
і наше вже не наше.
Коли все світиться,
а нам не віриться.
Уроки намірів, відвертість ідей.
Кислотні родичі, смирення здобичі,
покірний погляд на сумлінний трофей.
Спонтанні ватажки, мисливські усмішки,
відсутність коми там, де має бути кома.
Давай,
і хтось назавжди вибігає з кімнати
і схлопується час, що був до нас.