Нашеліто
Тартак
4:11Була в мене кума, а тепер - нема Забрала куму в'язниця-тюрма Не знаю, що там та кума наробила Але добре, що тюрма, а не могила Я сиджу-тужу, слізоньки рахую Проклинаю долю-доленьку лихую Без куми сумую, плачу та ридаю Час від часу, як жили-були пригадаю Ой, учора - в куми, і сьогодні - в куми Ой, коли ж я куму та й до себе зазву? Ой, коли ж я куму та й до себе зазву? Повернулась кума, як прийшла зима Постукала в двері - мене вдома нема Чого взимку буду вдома байдики бити? У горах Карпатах маю, що робити З гори до підніжжя мене дошка катає Я собі вожуся - кума вдома чекає За кумою тою припинив сумувати Давно іншу куму запросив до хати Ой, коли ж я куму та й до себе зазву Чим я свою куму та й приймати буду? Чим я свою куму та й приймати буду? Дві куми зійшлися якось носом до носа Одна мала мішок гречки, інша - мішок проса Одна каже - а бодай, тебе копне качка Інша каже - а нехай, тебе вхопить срачка Одна одну почали щедро пригощати Від ударів мішковиння почало тріщати Попсували собі твар, розсипали збіжжя Одна кума - вдова, інша - незаміжня І наїлася я, і напилася я Насилу додому докотилася я Насилу додому докотилася я