Стільникове Кохання
Тартак
4:11Жити безжурно стає все складніше Кров випивають останні новини Незнайомий герой цей світ залишив Знайомий герой в бою загинув Все так і штовхає в безодню депресії Щоби впав і не виліз із тої прірви Волає: Приєднуйся до процесії Поховання любові, надії та віри І, часом, здається, що, ніби, піддався Плюнув на все, заховався в ілюзії Та раптом зустрінеш того, хто не здався І одразу оговтуєшся від контузії Жити приємно, жити потрібно Вдихати повітря на повні груди Милуватись красою світанків срібних І знати, що поруч є добрі люди В мене є мрія - це смішно В мене є друзі - це сильно Хтось каже мені, що я - грішний Що я помираю повільно Та я не ведуся, одначе Мені не уникнути смерті Коли усміхаюся, бачу Усмішки ваші відверті Можливо, закину писати Стану таким, що не пише А ви розтягніть на цитати Все, що написав я раніше І хай зараз так недоречно Мене хвиля щастя накрила Та хтось розпрямляє плечі А я розправляю крила У списку контактів все більше втрачених Але душа відмовляється їх видаляти Хай у серці живуть, і це має значення Доки пам'ять не прийме цієї втрати Є за ким сумувати, але є ким пишатись Є кому перейняти хороші манери Щоб країну вдягнути у пишні шати Нового часу, нової ери Давайте жити! Давайте шукати Давайте ставати кращими Писати книжки, малювати плакати Бути знаючими і значущими Всі люди складні, всі люди різні Але є кому дарувати постійно Одним - добре слово, іншим - пісню А декому - просто теплі обійми В мене є мрія - це смішно В мене є друзі - це сильно Хтось каже мені, що я - грішний Що я помираю повільно Та я не ведуся, одначе Мені не уникнути смерті Коли усміхаюся, бачу Усмішки ваші відверті Можливо, закину писати Стану таким, що не пише А ви розтягніть на цитати Все, що написав я раніше І хай зараз так недоречно Мене хвиля щастя накрила Та хтось розпрямляє плечі А я розправляю крила Час не дарує нам жодної миті повернення Все, що було, відбуло, поступово розтануло Ніч промине, відчиняємо двері нового дня Шаленого, вдалого А ті, що пішли, стежать за нами Дивлячись з неба очима зоряними Хто ми є, якими шляхами Стаємо творцями, жерцями, воїнами? Я поживу, я проживу Життя щасливе, яскраве, натхненне Й нікому з тих, кого я люблю Не буде соромно за мене В мене є мрія - це смішно В мене є друзі - це сильно Хтось каже мені, що я - грішний Що я помираю повільно Та я не ведуся, одначе Мені не уникнути смерті Коли усміхаюся, бачу Усмішки ваші відверті Можливо, закину писати Стану таким, що не пише А ви розтягніть на цитати Все, що написав я раніше І хай зараз так недоречно Мене хвиля щастя накрила Та хтось розпрямляє плечі А я розправляю крила