Новий Закон Архімеда (Live)

Не руш моїх кіл мої кола тобі не належать 

Генген пароплавчик із морем зшива небосхил 

Потроху штормить і безлюдніє пляж 

Починається нежить 

Збирай рушники й парасолі 

Не руш 

Не руш 

Не руш 

Не руш моїх кіл 


Вони самоправні як в камінь вціловані морем 

Але і зникомі піском попід вітром крихкі 

Як завтра наш світ упаде мов Содом і Гоморра 

То власне тому що над міру винищував кіл 


А я свої довго плекала ховала ростила 

Ростила 

Ростила 

Аж врешті крізь них проступило мов фосфор різким 

Різким 

Різким 

Що ні не бувається ближче ніж тіло до тіла 

У нашому світі 

Ніколи 

Ні в чому 

Ні з ким 


При чім же тут тіло 

О дзеркало хто ця кобіта 

А ти їй смієшся мов зараз готовий на скін 

І все що я можу насправді для тебе зробити 

Кохати тебе як пред Богом і морем 

Не рушачи кіл 


Про це всі дерева і птахи лопочучим листям 

І риби у морі і звірі у полі про це ж 

Не руш моїх кіл бо нема в них для тебе користі 

Бо поза своїми нічого в життю не знайдеш 


О знав таки мудрий що каже що так загаратав 

Напаснику в очі на двадцять потомних віків 

І мовлю по еллінськи 

Ме му тос кікльос тарате 

Мужчинам 

Імперіям 

Часу 


Не руш моїх кіл 

Не руш моїх кіл 

Не руш моїх кіл 

Не руш моїх кіл