Сніг

Ніби і не знав її 

Всю ніч сніг летить розмірено і вбивчо 

І дерева дивляться в обличчя 

Не відводячи своїх облич 

Ніби вилітаючи з країв 

Де було захолодно й затісно 

Входить поночі в порожнє місто 

Кинуте надвечір без боїв 


І вона говорить не дивись 

І тримаєш марну обіцянку 

І розплющиш очі на світанку 

І побачиш вперше як колись 


І вона говорить не дивись 

І тримаєш марну обіцянку 

І розплющиш очі на світанку 

І побачиш вперше як колись 


Все як вперше плетиво слідів 

Теплий галас на подвір’ї школи 

Ніби і не знав її ніколи 

Ніби і не бачив цих снігів 

Ніби ночі точені ножі 

Не тримав затиснувши в долонях 

Сніг до ранку ляже на кордонах 

Сніг окреслить межі й рубежів 


І вона говорить не дивись 

І тримаєш марну обіцянку 

І розплющиш очі на світанку 

І побачиш вперше як колись 


І вона говорить не дивись 

І тримаєш марну обіцянку 

І розплющиш очі на світанку 

І побачиш вперше як колись 


Ніби він з її найбільших див

Сніг що захлинається і дише 

Ніби і не знав її раніше 

Не тримав 

Не бачив 

Не любив 


І вона говорить не дивись 

І тримаєш марну обіцянку 

І розплющиш очі на світанку 

І побачиш вперше як колись 


І вона говорить не дивись 

І тримаєш марну обіцянку 

І розплющиш очі на світанку 

І побачиш вперше як колись