Жінка З Цитринами (Live)

Западали шибки у мовчання і морок 

Ну кого під цю пору 

Замислений сніг перестріне 

Жінка мила під краном місяці і цитрини 

І сопів їй у спину чайник самітний і хворий 


Перебирала цитрини обережно мов спомини 

Стугоніла плита голубими суцвіттями газу 

І горіло варення розлите в співучі вази 

Сонцем пряним липневим 

Що в тілі щемить так оскомно 

Десь горталися вікна і двері мов книги 

А тут розпеклася до білого спіраль тишини в'юнка 

Намалюйте по пам'яті намалюйте січневим снігом 

Обличчя жінки яка не чекає дзвінка 

Яка не чекає дзвінка 

Яка не чекає дзвінка


І озвучте годинником що невпинно хвилини губить 

Ці провалені в сутінь очі німі і безвиразні 

Ці надламані тонкі пальці 

В перснях немов у виразках 

Що об них так легко поранити губи 


Цей перебіг усмішок мимобіжних рваних косих 

Настороженість рухів повільних зачаєних 

І цитрина до чаю і трошки одчаю 

Ну а так поза тим то усе як в усіх як в усіх 


Вечоріли шибки осяйні і печальні 

Ну кого під цю пору 

Замислений сніг перестріне 

Жінка миє під краном місяці і цитрини 

І говорить їй в спину чайник 

Шепоче їй в спину чайник 

Чайник