Помаранчеві Сни

Вона
Різала пальці, як стрибала з вікна
Вона
В помаранчевих снах блукала сама

А він
Заховавшись під сніг
Помаранчами мерзлими
Жбурляв їй у слід

Вони
Ніби різні човни
Плили у своїх думках
Щоб потім піти по пустих берегах

Та настала ніч, коли падали зорі
І сльози котилися щирі й прозорі
А на ранок згадають вони
Лиш помаранчеві сни

Розбиваючи день поцілунками неба
Ти відверто шепочеш, благаєш - не треба
В тім немає твоєї вини
Це ж помаранчеві сни

Але чому?
Я ніяк не збагну
Розбиваючи день об стіну
У безодню викидаєш себе одну

На діамантову ніч, де небо і зорі
І сльози котилися щирі й прозорі
А на ранок згадають вони
Лиш помаранчеві сни

Розбиваючи день поцілунками неба
Ти відверто шепочеш, благаєш -  не треба
В тім немає твоєї вини
Це ж помаранчеві сни