У Надрах Снів

Холодне сонце
За білим муром
На грудях рани випікає

Не тішить
Лиш вкриває сумом
Немов не бачить і не знає

Що я не сплю
Я не сплю
Я

Зі мною
Гомонить
Земл

У надрах снів
За вітром скучив
За шелестом гаїв і трав

Чомусь мовчить
Дніпро ревучий
Чи може хто його приспав?

Та я не сплю
Я не сплю
Я

Зі мною
Гомонить
Земля

Хто смів збудить
І гратись мною?
Він - доказ, схований труною

Чи брат чекав
Чи моє слово
Чи кличе Січ до бою знову?

Ні, я не сплю
Я не сплю
Я

Зі мною
Гомонить
Земля

Не зміг чекать
І зрушив спокій
По всій Вкраїні, по широкій

Із криги сліз
Здійнялась лава
Од Канева до Січеслава