Така Її Доля

Така її доля, о Боже, мій милий
За що ж ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькії очі - прости сироту

Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки
Одна, як та пташка в далекім краю
Пошли ж ти їй долю - вона молоденька
Бо люде чужії її засміють
Бо люде чужії її засміють

Щаслива голубка хоч тим, що літає
Полине до Бога, у хмари спита
Кого ж сиротина, кого запитає
І хто їй розкаже де милий вита?
Кого ж сиротина, кого запитає
І хто їй розкаже де милий вита?

Чи в чистому полі, чи в темному гаю
Чи в бистрім Дунаю коня напува?
З другою спізнався, другую кохає
Її ж, нещасливу, навік забува
З другою спізнався, другую кохає
Її ж, нещасливу, навік забува

Не так серце любить, щоб з ким поділиться
Не так воно хоче, як Бог нам дає
Воно жити хоче, не хоче журиться
А думка, мов ворог, жалю завдає

Така її доля, о Боже, мій милий
За що ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькії очі - прости сироту