Тиша Навкруги
Тріо Маренич
3:14Така її доля, о Боже, мій милий За що ж ти караєш її, молоду? За те, що так щиро вона полюбила Козацькії очі - прости сироту Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки Одна, як та пташка в далекім краю Пошли ж ти їй долю - вона молоденька Бо люде чужії її засміють Бо люде чужії її засміють Щаслива голубка хоч тим, що літає Полине до Бога, у хмари спита Кого ж сиротина, кого запитає І хто їй розкаже де милий вита? Кого ж сиротина, кого запитає І хто їй розкаже де милий вита? Чи в чистому полі, чи в темному гаю Чи в бистрім Дунаю коня напува? З другою спізнався, другую кохає Її ж, нещасливу, навік забува З другою спізнався, другую кохає Її ж, нещасливу, навік забува Не так серце любить, щоб з ким поділиться Не так воно хоче, як Бог нам дає Воно жити хоче, не хоче журиться А думка, мов ворог, жалю завдає Така її доля, о Боже, мій милий За що ти караєш її, молоду? За те, що так щиро вона полюбила Козацькії очі - прости сироту