В Сутінках Печалі

Я кричу в тишину чи чуєш?
Чи чуєш?
В безмежжі темряви лиш ти існуєш
Існуєш
Та чи насправді ти любиш
Ти любиш
Бо якщо ні, чому ж рятуєш?
Рятуєш

Пам'ять ріже, наче з скла, залишає шрами
Між словами й тишею розчиняю плани
Я би утік, та не втечу, ти в мені - назавжди
Мов примара, що веде у безкраї пастки (У безкраї пастки)

Чую голос я твій завжди
В сутінках печалі
Твої сльози із кришталі
В темряві розтали

Поцілуй мене вустами
Забудь усі жалі
Бо коли ти поруч, мила
Тону в тобі завжди

Твоє ім'я в мені, мов ранкова тиша
Його несу собі, напевно, вже до кінця
В очах твоїх тепла, шукаю я, спасіння
Без тебе цей весь світ втрачає все значіння

У твоїх обіймах страх мій розпливеться
Хоч хотів втекти, але усе дарма
Скільки б не ховався, пам'ять не минеться
Бо чую твій шепіт досі я, мила

Тільки моє серце в твоїх руках б'ється
Розтрощи його, якщо сильно бажа
Пробував забути, та все не вдається
Тому повернусь сюди я кожен раз (Лише ім'я прокажи)

Чую голос я твій завжди
В сутінках печалі
Твої сльози із кришталі
В темряві розтали

Поцілуй мене вустами
Забудь усі жалі
Бо коли ти поруч, мила
Тону в тобі завжди

(Чую голос я твій  завжди)
(В сутінках печалі)
(Твої сльози із кришталі)
(В темряві розтали)