Гуцулка Ксеня

Темна нічка гори вкрила
Полонину всю закрила
А в ній постать сніжно-біла
Гуцул Ксеню в ній впізнав

Він дивився в очі сині
День світав на полонині
І слова ясні любові
Він до неї промовляв

Гуцулко Ксеню
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль

Душа страждає
Звук трембіти лунає
А що серце кохає
Бо гаряче, мов жар

Черемоша грали хвилі
Сумували очі сині
Вітер знов на полонині
Сваю пісню вигравав

Гуцулко Ксеню
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль

Душа страждає
Звук трембіти лунає
А що серце кохає
Бо гаряче, мов жар

Гуцулко Ксеню
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль

Душа страждає
Звук трембіти лунає
А що серце кохає
Бо гаряче, мов жар

Бо гаряче, мов жар
Бо гаряче, мов жар