Наречена

Від туману і тополі
Народився вітер в полі
Народився він в сорочці голубій

Його весна в гори звала
Його осінь чарувала
А він зиму щирим серцем полюбив

Ой, ти русява
Наречена
Сяйвом смутку
Золочена
Ти прийшла до мене вчора уві сні

Наречена
Моя Ладо
Наречена
Їде садом
Опівночі та й на білому коні

Вітер в зиму закохався
Дні і ночі милувався
І співав лиш їй присвячені пісні

І портрет зорі натхненно
Як художник безіменний
Малював щодня на кожному вікні

Ой, ти русява
Наречена
Сяйвом смутку
Золочена
Ти прийшла до мене вчора уві сні

Наречена
Моя Ладо
Наречена
Їде садом
Опівночі та й на білому коні

Було сніжно на весіллі
І минулись ночі білі
Народилася метелиця у них

І вже чує батько-вітер
Як дочці шепоче місяць
І дарує золоте кільце доріг

Ой, ти русява
Наречена
Сяйвом смутку
Золочена
Ти прийшла до мене вчора уві сні

Наречена
Моя Ладо
Наречена
Їде садом
Опівночі та й на білому коні

Ой, ти русява
Наречена
Сяйвом смутку
Золочена
Ти прийшла до мене вчора уві сні

Наречена
Моя Ладо
Наречена
Їде садом
Опівночі та й на білому коні

Опівночі
Та й на білому коні

Опівночі
Та й на білому
Коні