Спогад

Кохана ,твій погляд твої очі
Мов зорі, як сон літньої ночі.
Не треба цих слів лиш про кохання,
Зостався лиш спогад та страждання.

Повернись до мене мила, повернись моя красива
Знаю пам‘ятаєш ночі, поцілунки ті дівочі
Тільки осінь що не вічно і тепер ми не разом
Спогад твій живе в мені солодким сном.

Не знаю як далі жить без тебе
Не знаю а може це так треба
Я вірю в той спогад що у серці
Мов сонце засяє в піднебессі.

Повернись до мене мила, повернись моя красива
Знаю пам‘ятаєш ночі, поцілунки ті дівочі
Тільки осінь що не вічно і тепер ми не разом
Спогад твій живе в мені солодким сном.