Ідеал

Ти збираєш уламки серця,
Ось - ось і терпіння зірветься,
Так потрібна тиша і всеодно хто пише,
У чотирьох стінах ховаєш все що ти відчуваєш,
Але поранене жіноче серце ніколи не здається!

Не прагни подобатись,
ти вже звучиш
у власній тональності,
в ритмі, без ніш,
Будь вірною собі
і не важливо що скажуть вони,
Нехай після падіння, падіння
і часто у спину каміння,
Але життя як рояль,
з чорними й білими,
тому зіграй.

У відображені дзеркала ідеал,
Що завжди мовчки в собі всесвіт тримав,
Люба моя - сяй, мила моя- сяй,
Ти найкраща з усіх, просто знай.

У відображені дзеркала ідеал,
Що завжди мовчки в собі всесвіт тримав,
Люба моя - сяй, мила моя - сяй,
Ти особлива і це в собі не втрачай!

Ти як Далі що у снах малював світ,
якого ніхто не чекав, слід залишивши на полотні,
який не перевершили митці,
Не шукай у собі вади,
не треба свій погляд ховати,
Завжди згадуй вчасно,
що ти прекрасна!

Не прагни подобатись,
ти вже звучиш
у власній тональності,
в ритмі, без ніш,
Будь вірною собі
і не важливо що скажуть вони,
Нехай після падіння, падіння
і часто у спину каміння,
Але життя як рояль,
з чорними й білими,
тому зіграй.

У відображені дзеркала ідеал,
Що завжди мовчки в собі всесвіт тримав,
Люба моя - сяй, мила моя- сяй,
Ти найкраща з усіх, просто знай.

У відображені дзеркала ідеал,
Що завжди мовчки в собі всесвіт тримав,
Люба моя - сяй, мила моя - сяй,
Ти особлива і це в собі не втрачай!