Відрада

Я не вірю, що прийде відрада
Безутішного глузду мого-о-о

Тому серце моє
Стине, мов кам'яне
У безодні зневір'я мого-го-го-го-го
Тому серце моє
Стине, мов кам'яне
У безодні зневір'я мого-го-го-го-го

Мого-го-го-го-го
Во-о-о-о-о-о-о
Во-о-о-о-о-о-о

Мого-го-го-го-го-го-го-го
Мого-го-го-го-го-го-го-го
Мого-го-го-го-го-го-го
Мого-го-го-го-го-го-го-го

Більше я не вірю, не знаю
Не сплю, не страждаю
Дивлюсь, як гіршає
Зневір'я серця мого

Мого-го-го-го-го-го-го-го
Мого-го-го-го-го-го-го-го

Я негайно споруди поставлю
Безумовного сенсу мого-о-о

Во-о-о-о-го-о-о
Во-о-о-о-го-о-о
Во-о-о-о-го-о-о
Во-о-о-о-го-го-о

Але серце моє
Стине, мов кам'яне
Невідома будова його-го-го-го-го

Його-го-го-го-го
Го-о-о-о-о-о-о

Будова серця мого