Тихий Шум

Світло мигтить на трамвайному склі
Вулиці дихають шумом розмовним
Хтось десь біжить, хтось когось жде
Не зрозуміло хто куди йде

Вітрини з бурштину кличуть криваво
Реклами кричать, та мені не цікаво
В мене мій темп і це — моє право
Схочу — наліво, а схочу — направо

Погляди бачу в очах перехожих я
Вони всі в думах, у світі тривожному
Я ж зберігаю свій спокій глибинний
В місті гучнім — лишаюсь незмінною

Тихий шум — мій рідний берег
Де хвилі думок моїх відпочивають
Де спокій вони як належне приймають
Бо знають, шо я тут тримаюсь посеред

Посеред лютих таких псевдо вулиць
Позбавлених сенсом та нецікавих
Бо хоч мають відблиск ретро яскравий
В мене є тиша і все

Плечами торкаюсь людей випадкових
Проходячи прудко у напрямку дому
На автопілоті летять швидкі кроки
Невпинно й красиво лечу я в потоці

З пилу злетіла в повітря стіна від
Відверто потужних слідів моїх стертих
Тих, шо лишаю за собою коли
Колихаюсь відверто в потоці я вперто

Дим під ногами — асфальт вже гарячий
Неначе не мчить тут тільки ледачий
Я ж зберігаю свій спокій глибинний
В місті гучнім — лишаюсь незмінною

Тихий шум — мій рідний берег
Де хвилі думок моїх відпочивають
Де спокій вони як належне приймають
Бо знають, шо я тут тримаюсь посеред

Посеред лютих таких псевдо вулиць
Позбавлених сенсом та нецікавих
Бо хоч мають відблиск ретро яскравий
В мене є тиша і все

Тихий шум — мій рідний берег
Де хвилі думок моїх відпочивають
Де спокій вони як належне приймають
Бо знають, шо я тут тримаюсь посеред

Посеред лютих таких псевдо вулиць
Позбавлених сенсом та нецікавих
Бо хоч мають відблиск ретро яскравий
В мене є тиша і все