Біла Ворона

Я наче біла ворона
Відбиваю світло крилами, невідомо
Як мені хмари оминути
Але коли відлітав, то розумів, шо так і буде

Я наче біла ворона
Відбиваю світло крилами, невідомо
Як мені хмари оминути
Але коли відлітав, то розумів, шо так і буде

Я розумів, що так і буде, але нехай
І крила не зламає жодна чорна печаль

Go! Озирнусь назад, чого тільки не траплялось
Знаєш, іноді від того стає так лячно
Іноді спогади зносять башню
Не життя, а купа новел, окей (ага)
До оригіналу вношу правки, goddamn

Нарешті зрозумів, хто справді поряд
Досить витрачати час на хворих, кволих, непрозорих
Я не про зорі, не про лепрозорій
Власноруч перемалювати власну траєкторію

Це так приємно і круто
Коли крила обидва більш не мають бруду
Ще сотні кроків, сотні нових сцен
Мене так вабить результат, але встає лиш на процес

Я, я, я, я наче біла ворона
Відбиваю світло крилами, невідомо
Як мені хмари оминути
Але коли відлітав, то розумів, шо так і буде

Я наче біла ворона
Відбиваю світло крилами, невідомо
Як мені хмари оминути
Але коли відлітав, то розумів, шо так і буде