Люби

Люби
Люби
Люби
Люби
Люби
Люби
Люби
Люби

Забуду слова
Шо так хотіла
Плекала, плела?
Я так не вмію
Забуду, й німа
Холодна зима
Спитала, змела
Чи я любила?

Заївша платівка
І присмак блювоти
Ношу твої парфуми в кишені
Злизую дотики, супроти своєї волі
Молюсь іконам
Не хочу, аби навпроти залишилось місце
Я твоя істота, самих різних форм, літер
Я твій прихисток, мій — ти

Набути потрібної подоби
Відчути голод
Сховатись від шуму в жменю
Залазити босими, купатись в шерсті
Чекати приїзду до середи
Знов відпустити
Прогнозую вранішню зливу
Твоя істота старанна й вразлива
Бережи її

На пальцях нашаровую слиною рубці
Хоч з тобою й не мстива
Я радо обмащуся перемінним мастилом
Аби ти був щасливий й правий
Мої кроки до близькості
Обертаю прозорим, я вірна і вольова
Допоки точно знаю шо я Є, а ти є Я

Перебираю в кишені ключі
Мені точно варто заходити
Неважливо скільки йти
Сама чи з тобою
Німа чи голою
Ти мене захистиш
Сховаюсь в тобі, залізу босими
Перечекаю усі дні до середи
Зацілую щоки
Огорнусь в твої вірші

Злива