До Побачення, Мій Яр

До побачення, мій яр
Ми голодними очами Їли місяць-бринза
А кому потрібен пес, на якому самотній знак?
Ти ніколи не гадав, що без крил - не вільний птах
Хто дім лишав - в гостях навічно
І моя любов до тебе, знаєш, це дуже дивна річ
Хоч я пам'ятаю сльози наші
Забути не знаю як
А вони мене привчали, що завжди болить
Вони мене навчали, як без правди треба жить
Хоч іноді вночі я думаю про Вас
І де ж Ви тепер, друзі мої солодкі
До побачення, мій яр
Я не з тих собак, що гарчать на зустріч перші
А нумо з'їж мої страхи, як ти пожер їх всіх
До побачення, мій яр
Намалюй мене художник на старому мольберті
Я навік отут застряг, тут прибили мою душу
Хоч я пам'ятаю сльози наші
Забути не знаю як
А вони мене привчали, що завжди болить
Вони мене навчали, як без правди треба жить
Хоч іноді вночі я думаю про Вас
І де ж ви тепер, друзі мої солодкі