Тато

Тату, хто сказав, що зорі
Падають лише у море?
Мені єдна впала в серце
Кажуть люди, любов'ю зветься

Тату, хто сказав, що зорі
Падають лише у море?
Мені єдна впала в серце
Кажуть люди, любов'ю зветься

Тату, пам'ятаєш сяйво від вечірньої зорі?
Ти гукав мене знадвору, хоча я була в дворі
Я сказала, що блищали очі, бо ганяла знов
Але сяяли вони, тому, що в них була любов

Чуєш тату, я ніколи не питала в тебе, як то кохати
І навіть коли ти на кухні скручував гайки
Я вже писала хлопцям, то вірші, то байки

Я малювала сердечка в конвертиках анкет
І відчувала дещо тендітне та крихке
Приносила додому, то чашку, то букет
А іноді розбите серце, вщент

Тату, хто сказав, що зорі
Падають лише у море?
Мені єдна впала в серце
Кажуть люди, любов'ю зветься

Тату, хто сказав, що зорі
Падають лише у море?
Мені єдна впала в серце
Кажуть люди, любов'ю зветься

Тату, я
Розбила комусь серце
Я не дзвонила довго
Бо не вбачала сенсу

А дарма
Я ж твоя
Заплутана принцеса
А ти, зазвичай, все сам
А я ж в тебе пішла

То все ж сама
Бувало й так
Але тепер я з тим, з ким крокуємо в такт
І зникла з серця чорна гірка пустота
Його душа - безмежна й така золота

Летять літа
А з ним, як і с тобою, мені просто так
Він, як і ти, за ноги мене лоскотав
І наші діти скажуть йому колись, тат

Тату, хто сказав, що зорі
Падають лише у море?
Мені єдна впала в серце
Кажуть люди, любов'ю зветься

Тату, хто сказав, що зорі
Падають лише у море?
Мені єдна впала в серце
Кажуть люди, любов'ю зветься