Скайвокер

Ти моя ностальгія, моє джерело натхнення
Я можу тепер лише на папері 
Собі в цьому зізнатись на самоті 
Якось це, сука боляче, і не справедливо
Як з нами могло все настільни бездарно програтись?
Мені б хотілось поряд з тобою прокинутись
Набридло вже з іншими пити холодну каву
Так сумно мені без твоїх обіймів
Блін
Ти такий величезний натовп в моїй душі 
Ти стадіон, що мені підспівує
І без тебе я ніби поранений птах 
Без пісні вранішньої
Просто не можу прокинутись
І більше не можу співати

Де ти? Чи ти взагали нормально?
Я все ж хвилююсь за тебе 
І навіть не можу спитати нікого
Чи ти в Україні?
Чи десь мочиш підарів там
Де нема покриття наших операторів
Де нема покриття, немає рідної мови
Нема рідних літер на вивісках
Ти ніби десь в Терра Інкогніта
Ти ніби зникаєш
І я не можу тобі написати чи додзвонитись
Та навіть якщо б могла, я не буду більше
Просто в нас навіть на рідній землі
Немає ніяких шансів
Така наша доля
Ти можеш від чогось втекти 
Але не можеш сховатись

Скільки музики є
Та вона без тебе пуста 
Якщо я не чую твій голос
Втрачаю почуття
Почуття такту

Доросле життя - це життя за правилами
Ніхто вже не буде зважати на твої почуття
В мене враження, ніби я тут маленька дівча 
у громадському транспорті
Водій п'яний, всім один на одного начхати
Ніхто не знає куди нас несе
І де наступна зупинка
У мене єдине питання
Навіщо це все?

Ти мене посадив
Ти мене посадив і сказав
Ти маєш вийти у іншому місті й почати нове життя
Набив мене на своєму ребрі чорно-білими фарбами
Воно так і є
Ти мій особистий Дарт Вейдер
Який захищав мене і розкрив мені справжнє лице 
Це була сповідь
Ми вдвох були поза законом
Але наші темні сторони винайшли світло
Вони засяяли
Ніби все зло, що з нами трапилось
Втратило силу і нам не треба було більше захищатись

Скільки музики є
Та вона без тебе пуста 
Якщо я не чую твій голос
Втрачаю почуття
Почуття такту