Мізантропія

Люди, почекайте, дайте мені хоч у себе прийти
Щось занадто багато у твіттері вояків
Поки одним турнікетом затягувати кінцівки
Комусь хочеться просто відрізати язики
На матеріалі пролитої крові хтось напише книжки
Тепер розумію чому Герої стають мізантропами
Розумію, чому гідність
Не дорівнює кількості прочитаних книг
Гідність перевіряється досвідом
До першого підарського автомата
Біля твоєї скроні
Чи будем боятись? 
Чи будем триматись своїх проукраїнських поглядів?
Дай Бог, щоб нас не спіткало таке випробування
Тому, псевдоінтелигент, підкачай свої емпатичні скіли
Хоч ти вміло цитуєш Стуса
Та тобі до його відданості далеко гребти
Для початку навчись елементарної людяності
В Чорноморці зустрілась з агентом Оксаною
Розбирались із доками на візу в Велику Британію
Вона тільки похоронила свого старенького батька
І розказала
Що за жесть у морзі, поки я чорний чай наливала
Там кожні 15 хвилин виносили тіло померлого
Жорстний таймінг видачі, щоби встигати за чергою
Перед іі батьком винесли хлопця військового
Час пройшов,а ніхто так і не підійшов до нього
Головний танатолог почав кричати на персонал
Матерився
Чому тіло лежить, а ніхто його не забрав?
Але винесли вчасно
просто мати його по дорозі забрала швидка
Вона після загибелі сина сама тримається ледь жива

Як би не було темно - вигризай свій ранок у обрію
Як би не було холодно -  не давай подиху охолонути
Як би не було самотньо - не зачиняй двері
Я буду повертатись до тебе золотим променем

Приїжджаю в Одесу вперше з початку повномасштабки
2025ти. Якось мені було не до Аркадіївських розваг
Приїхала у військовий госпіталь до свого товариша
Низька втрата кінцівки на фронті
Сумно, але Остап обрячком тримається

З ним було пару хлопців в палаті
Розговорилися, бійцям приємна, важлива наша увага
Я до них говорю, вони мені щиро, як діти всміхаються
Хоч я ноунем із вулиці, що небайдужою лишатися намагається

Іван розсмішив, коли розповів що йому ТЦК дзвонить
А він їх питає: мені що ще раз по тому самому колу?
Хлопці, я зараз лежу у військовому госпіталі
Мені як, у візок сісти і у посадку поїхати знову?

Каже, що родичи бісять дебільним ставленням
Особливо його тигерить їхня жалість
Чоловік сам відновиться, аби не чіпали,не заважали
І все буде зашибісь у нього
У  війську посаду собі в тилу обрає

Тим часом десь на терасі в Одесі сидить баклан
І голосно розмовляє про те як він класно відпочиває
Стіл ломиться від їжі, алкашки і його пихатості
Одеса тримається. люблю тебе, моя ти Адеса мама

Ми Живемо з Алісою у задзеркаллі
Де хтось з військових може не впоратись із керуванням
Везти алкаша на задув і не отримати довдку 
про обставини свого поранення
А  іншого алкаша ТЦК чогось не забирає
Аватари бувають різні: хтось у армії в алкобаті
А хтось синячиться у Аркадїї

Як би не було темно - вигризай свій ранок у обрію
Як би не було холодно -  не давай подиху охолонути
Як би не було самотньо - не зачиняй двері
Я буду повертатись до тебе золотим променем"