Скорбна Мати

проходила по полю
обніжками межами
біль серце опромінив 
блискучими ножами
поглянула скрізь тихо 
чийсь труп в житах чорніє
спросоння колосочки
ой радуйся Маріє
спросоння колосочки
побудь
побудь із нами
спинилась Божа мати
заплакала сльозами
спросоння колосочки
побудь із нами
спинилась 
Божа мати
заплакала сльозами
не місяць і не зорі
і дніти мов не дніло
так страшно
людське серце
до краю
обідніло 



проходила по пою
зелене зеленіє
на зустріч учні сина
возрадуйся Маріє
возрадуйся Маріє
шукаємо Ісуса
скажи нам
як простіше 
дійти до Еммауса
звела Марія руки
безкровні як лілеї
не до юдеї шлях вам
не до юдеї
вертайте з Галілеї
ідіте на вкраїну
заходьте в кожну хату 
ачей вам там покажуть
хоч тінь його розп’яту 



проходила по полю
в могилах поле мріє
назустріч вітер віє
Христос воскрес Маріє
Христос воскрес не чула 
не відаю 
не знаю
не буть ніколи раю
у цим кривавім краю

Христос воскрес Маріє
ми квіти звіробою
із крові 
тут юрбою 
зросли на полі бою

мовчать
далекі села 
в могилах поле мріє
а квітка
лебедіє
о згляньсь хоч ти 
Маріє


проходила по полю
і цій країні вмерти
де він родився вдруге 
яку любив до смерті
поглянула скрізь тихо
буяє дике жито
за що 
тебе розп’ято
за що 
тебе убито
не витримала суму
не витримала муки
упала на обніжок
хрестом розп’явши руки
над нею колосочки
ой радуйся шептали
а янголи на небі 
не чули і не знали