Годі Вже

Не тримай
Мене більше в долонях,
Не тримай, не тримай.
Годі вже,
Я набувся в полоні,
Годі вже, годі вже.
Ще весна,
Але сніг на світанку
Замете кожне слово і крок.
Я піду – мало часу до ранку,
Не згуби мій терновий вінок.

Приголуб
Ти мене поцілунком
Ще хоч раз, тільки раз.
Влився біль мій
Отруєним трунком
До кохань і образ.
Досить вже,
Через дні, через ночі
Все мине, наче сни, відлетить.
Загасити я вогнище хочу.
Бачиш,
Попіл за вітром летить.
Годі вже. Годі вже.

Пізно вже.
Слів твоїх я не чую,
Годі вже, ти прости.
В серці – сум,
Але я не жалкую,
Не тримай, відпусти.
Хтось мені,
Мов карання, наврочив.
На коханні чорніють хрести,
Я в тобі залишитись не хочу.
Сил нема, не тримай, відпусти.
Годі вже. Годі вже.
Годі вже. Годі вже.

Не тримай
Мене більше в долонях,
Не тримай, не тримай.
Годі вже,
Я набувся в полоні,
Годі вже, годі вже...

Вже. Годі вже...
Вже. Годі вже...
Вже. Годі вже...