Правила

(Хм, Харфанг, АрХангел, я)

Ти знаєш сам, я і влітку бувало зимував
Рви і гризи, казали, та я не гриз і не рвав
А рвався сам і нервував, рахував пагорби
А ті, хто випрямлятелі, самі мали по два горби

Є перевага, але він не тримає керма
Немає міри і тому обіймає тюрма
Спочатку - внутрішня тюрма, а потім - справжня
Ну, а там уже - тільки пікові навантаження

Ні, нас не мало, просто нам треба єдності, дядь
Біси і збільшившись в діаметрі, нас не з'їдять
Не за все дякую собі, але і - не суддя
Бо на сьогодні кожен мій брат вдягнений має взуття

Так як і я, не в лахмітті, і не шукаю бичок
Тут що до чого, ти кому тут розказуєш, чорт?
І ми - сім'я, так буде завтра, сьогодні і вчора
Це серця чари, я ним говорив цілий тринчок

А ми шуміли зеленими гронами
Ми вплелись берегами і бродами
Поки правда життя нас не вдарила
Що нав'язує всім свої правила

Не захоплені, не переможені
Усі шрами на мудрість помножені
Як би темна дорога не вабила
Я приймаю лише Божі правила

Ми всі на різних куточках планети
Але у нас з тобою точно є спільні моменти
Ми беремо те, що є нашим і ні грама більше
Ми не тікаємо від правди, могло бути й гірше

Наші слова для бісів, наче сабля
Я знаю їх як себе, бо бував і на низах, бля
Робив все щиро, поки вони робили це задля
Але коли втручався Бог, в них вмикалася задня

Обидва знаєм, життя - іронічне
Може відкинути туди, де ми були раніше
Ніщо не вічне, окрім того, хто ти є зараз
Тому наша з тобою музика ледь відрізнялась

І я радий, що ми з тобою тут
Щось в андеграунді давно не піднімався бунт
Наші слова почують ті, кому вони потрібні
Нас зрозуміють ті, для кого наші чари - рідні

А ми шуміли зеленими гронами
Ми вплелись берегами і бродами
Поки правда життя нас не вдарила
Що нав'язує всім свої правила

Не захоплені, не переможені
Усі шрами на мудрість помножені
Як би темна дорога не вабила
Я приймаю лише Божі правила