De Nam Teplo

Там, де?


Там, де тепло — я ще живий
Бо серед тіней шукав свій притулок
Де кожен промінь ріже, мов ніж
А кожна усмішка — спокуса з отрутою


Я вчився мовчати
Але біль так кричить
Як вийти з цієї "кімнати"
Якщо навіть на волі — болить?


Там, де нам тепло — мовчить тривога
І серце не просить захисту знов
Там ніч не стирає з обличчя дорогу
Там вперше почув я, що значить — любов


Я більше не стану тінню в кутку
Не сховаюсь за шрамами тіла
Бо навіть якщо впаду знову в пітьму —
Я знаю: допоможе невідома сила


На шкірі — історія, рядок за рядком
Ці шрами й тату — це мапи мого болю
Колись я ховався за кожним кутком
Цю біль перетворюючи на силу і волю


Там, де нам тепло — мовчить тривога
І серце не просить захисту знов
Там ніч не стирає з обличчя дорогу
Там вперше почув я, що значить — любов


Там, де тепло — не болить
Там не треба тікати в ніч
Там є голос, що вже не кричить
А просто шепоче: "Ти ще є. Живи..."


Там, де нам тепло — мовчить тривога
І серце не просить захисту знов
Там ніч не стирає з обличчя дорогу
Там вперше почув я, що значить — любов


Скільки ще мовчати?!

Скільки ще ховатись?!