Стіна

Кожен мій крок розбивається в пил
Переді мною — бетонна стіна
Я віддаю себе, та лишаюсь без сил
Всі втрати, всі рани — вічна ціна

Кров'ю пальців малюю на ній тріщини
Та вона не падає, тільки росте
Мої крики відбиваються відлунням
Наче душу замурували живцем

Стіна!
Між мною і світлом мрій
Стіна!
Я б'юся, та не чую відповідей
Стіна!
Залізобетон моїх страхів
Стіна!
Я прорву́ її!

Руки в крові, та серце палає
Знову вогонь у душі не згасає
Я не віддам себе в ці кляті кайдани
Навіть коли кровоточать всі шрами

Стіна стоїть, мов грати для думок
Перешкода, що душить мене
Я вірю, що я зламаю цей замок
Я вірю в свою силу — в себе

Тріщини йдуть, я чую свій крик
Стіна рухне, зламавши цей світ
Мій подих важкий, але я не впаду
Я прориваюсь у світ, де свободу знайду

Стіна!
Між мною і світлом мрій
Стіна!
Я б'юся, та не чую відповідей
Стіна!
Залізобетон моїх страхів
Стіна!
Я прорву її!

Стіна!
Я рознесу тебе вщент!
Стіна!
Твої тріщини — мій момент!
Стіна!
Ти падеш під вагою моїх ран!
Стіна!
Стіна!