Післямова
Our Atlantic
1:25Лежу я, видивляюсь ворога в бінокль і тут телефонує мама і питає: ти де? Я стомленим голосом, на автоматі, відповідаю, що я на кладовищі і кладу трубку. Проходить деякий час, не знаю, що у неї було голові. Вона мене перенабирає і мовчить. А я їй кажу, що Ну все в порядку, мене поміняли на кладбіщі і я йду додому. Тепер, кажу, хай молоді полежать на кладовищі. Все. От така от історія.