Темрява

Я роблю крок чи два і темряви пляма сліпа,
Мене повністю поглинає.
Прощавайте, світла потоки,
Навіщо роблю ці кроки,
В мене відповіді немає.

Якщо ти теж хочеш увійти ,
То чимось собі посвіти,
Та рухайся обережно.
Бо глибокі криниці в тоннелях,
Та гострі фрагменти скелі,
Суворий ландшафт тутешній.

Темрява знає мене,
Вона обіймає мене,
Та ховає  в своїх долонях.
Тепер я темрява теж,
Не поруш особистих меж,
Бо вона не любить сторонніх.

І ось я стою у пітьмі,
Тебе бачу, а ти мене ні,
Є в нас з темрявою секрети.
Знаю всі твої рухи я,
Промінь твого ліхтаря,
Мені показує де ти.

В темряві туга мине,
Темрява втішить мене,
Та сховає  в своїх долонях.
Моїм ім'ям її клич,
Але в неї багато облич,
Дехто з них не любить сторонніх.

Є тут хтось, чи тобі здалось,
Хтось твого торкнувся волосся,
В підворотні, в кімнаті темній.
В кожній тіні стовпа чи стіни,
Можемо бути ми,
Всюди є тонелі підземні.

В темряві туга мине,
Темрява втішить мене,
Темрява знає мене,
Та ховає мене.
Якщо б я не співала,
Було б сумно тоді під землею,
Якщо б я не співала,
Сумно було б під землею,
І мелодія б ця не звучала,
Нескінченою петлею.