Дівчина З Кафешки На Метро "Либідська"

У офісі перерва - ти голодний, як пес
В очах моргає напис - я похавав би десь
І раптом, запах чебуреків по-шпіонськи лізе в ніс
І ти по головах людей на запах цей біжиш

Влітаєш у кафе, готовий з'їсти слона
І тут перед тобою, як китайська стіна
Стоїть офіціантка - шостий розмір душі
І дуже елегантно поїдає лаваші

І ніби - далека
І ніби - близька
Дівчина з кафешки на метро Либідська

І ніби - солодка
І ніби - гірка
Дівчина з кафешки на метро Либідська

І ніби - висока
І ніби - низька
Дівчина з кафешки на метро Либідська

І ніби - глибока
І ніби - мілка
Дівчина з кафешки на метро Либідська

Ти заглядаєш в її очі, просиш - дайте меню
І голосно ковтаєш біля дами слюну
І вона граціозно витирає руки об халат
І пропонує для розминки пиво і салат

Вона чуть вища і ти дивишся їй просто в декольте
А діалог в таких умовах - діло не просте
І ти відтягуєш все тіло і на пальці встаєш
Ламаєш логіку подій - питаєш - де ти живеш?

І ніби - далека
І ніби - близька
Дівчина з кафешки на метро Либідська

І ніби - солодка
І ніби - гірка
Дівчина з кафешки на метро Либідська

І ніби - висока
І ніби - низька
Дівчина з кафешки на метро Либідська

І ніби - глибока
І ніби - мілка
Дівчина з кафешки на метро Либідська

І ніби - далека
І ніби - близька
Дівчина з кафешки на метро Либідська

І ніби - солодка
І ніби - гірка
Дівчина з кафешки на метро Либідська

І ніби - висока
І ніби - низька
Дівчина з кафешки на метро Либідська

І ніби - глибока
І ніби - мілка
Дівчина з кафешки на метро Либідська