Любов З Окопу

Сиджу в окопі, в руках автомат,
Десь там удома горить тихий сад.
Моя кохана читає листи,
А я між вибухів мрію про сни.

Любов з окопу не знає меж,
Вона міцніша за біль і дощ.
Крізь грім гармат і свист вітрів
Я до тебе серцем летів.

Брат мій по зброї стискає плече,
Він так, як і я, про дім пече.
За нами правда, за нами світ,
Ми не дамо погасити світанковий світ.

Любов з окопу не знає меж,
Вона міцніша за біль і дощ.
Крізь грім гармат і свист вітрів
Я до тебе серцем летів.

Ти обіцяла чекати мене,
Писати листи, молитись за день.
Я виживу, рідна, бо знаю - ти
Моє найсвітліше світло в пітьмі.

Знаю, що знову прийде весна,
Знову розквітне земля свята.
Я повернуся живий або в снах,
Та збережи моє ім'я.

Любов з окопу не знає меж,
Вона міцніша за біль і дощ.
Крізь грім гармат і свист вітрів
Я до тебе серцем летів.

Сиджу в окопі, стискаю хрест,
Вітер війни в моїй долі є.
Та поки серце ще б'ється в мені,
Я не забуду твоїх пісень.

Колись замовкнуть бої і дим,
Повернусь додому живий, рідний.
А поки тут - тримаю наш фронт,
Любов із окопу несе мене знов.