Стільникове Кохання
Тартак
4:11Тиха-тиха на дворі погода Нема мого милого з походу Нема мого милого з походу Як приїхав мій милий з походу Зустрів милу в сінях на порозі Зустрів милу в сінях на порозі Здрастуй, мила, здрастуй, чорнобрива Чия в тебе й на руках дитина? Чия в тебе й на руках дитина? Довго-довго тебе чекала Плакала ночами, але сліз не вистачало Не вистачало, щоб наповнити море Щоб змити біль розлуки, щоб затопити горе Довго-довго тебе чекала Час минав, але вірила, знала Що повернешся живим і здоровим Її до себе пригортатимеш знову Сама - у хаті, сама - у полі І вся робота - на ній, та не жалілась долі Але від тебе нема жодної звісточки А може просто обірвалася ниточка? А може вже десь там наклав головою Уже згорів у вогні стрімкого бою? Уже накрився чужою землею І більш ніколи не топтамимеш своєї? Минали дні, минали довгі ночі І засихало марно серце дівоче Думки сушили мозок - хто витримає все це? І вже зневіра гадюкою заповзала в серце Зневіра гадюкою заповзала в серце Зневіра гадюкою заповзала, заповзала, заповзала Ходім, милий, із сіней у хату Буду тобі правдоньку казати Буду тобі правдоньку казати Був у мене козак аж три ночі Він покинув оці й карі й очі Він покинув оці карі очі