Косарі

Ще роса з житів не спала,
Ми взяли бруски й клепала
І з зорі , і з зорі
Гострим коси, в ручку йдем,
Колос під ноги кладем
До зорі , до зорі.
Гострим коси, в ручку йдем,
Колос під ноги кладем
До зорі , до зорі.

Пройдем гони, другі, й треті,
А жита, як очерети -
Не проб'єм, не проб'єм.
Тягнем коси - так блищать,
Вдарим в жито, аж бряжчать,
Ми все йдем, ми все йдем.
Тягнем коси - так блищать,
Вдарим в жито, аж бряжчать,
Ми все йдем, ми все йдем.

Жовте жито переспіло,
Тим і спину надломило,
Аж болить, аж болить.
Нуте ж, нуте косарі,
Недалеко до зорі -
Потягніть, потягніть!
Нуте ж, нуте косарі,
Недалеко до зорі -
Потягніть, потягніть!

День заходе, Сонце сяде,
Кашовар таган наладе,
Над огнем, над огнем.
Сядем ми до казана,
Поїмо куліш до дна
Й оддихнем, оддихнем.
Сядем ми до казана,
Поїмо куліш до дна
Й оддихнем, оддихнем.

На покоси впали роси,
Не бряжчать об жито коси
На ланах, на ланах.
І до ранньої зорі
Позаснули косарі
На стернях, на стернях.
І до ранньої зорі
Позаснули косарі
На стернях, на стернях.