Ніколи Не Плач

Роз'ятрений степ, окроплений сніг
Юнацькою кров'ю тих, хто спати не міг
Завмерли слова, урвались шляхи
В застиглих очах залишилась ти

Ніколи не плач
Ніколи не плач

По наше ідуть скаженії пси
Гвалтують, не шкода їм твоєї краси
Прокльони і мат лунали тоді
Ніколи не плач на радість орді

Ніколи не плач
Ніколи не плач

В веснянім саду бринять солов'ї
Тут вперше пізнав колись обійми твої
Мені усміхнись і спробуй забуть
Погасли вогні. Мене не вернуть

Тільки не плач

Пекельну журбу навік поховай
Рости козаків і знов у бій проводжай
Убий лютий щем! Чуєш чи ні?
Ще стане на всіх цієї борні

Ніколи не плач